• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Бібліотека

Вас вітає бібліотека!

/Files/images/bd871c_89fa7f6431084148b9e9c48db5f9ddfe.gif


2023-2024 навчальний рік

План роботи на 2023-2024 н.р.

Основні завдання і напрямки роботи бібліотеки у 2023-2024 навчальному році У той час, коли в Україні йде процес становлення нової системи освіти та виховання учнів середньої школи, зорієнтованих на входження в новий для нас європейський простір, основним завданням шкільної бібліотеки є: - сприяння реалізації державної політики у галузі освіти та культури; - дотримання принципів гуманізму, демократизму, пріоритету загальнолюдських цінностей і моралі; - інформаційно забезпечувати всі напрямки навчально-виховного процесу, вчити учнів любити та шанувати книгу, за допомогою книги поглиблювати свої знання, розширювати кругозір, займатись самовдосконаленням особистості. Таким чином, перед шкільним бібліотекарем у 2023-2024 навчальному році стоять такі завдання: - розвивати загальні уміння та навики користувачів бібліотеки у роботі з книгою та іншими друкованими джерелами інформації; - координувати роботу бібліотеки з планом виховної роботи школи, бути учасником позаурочних заходів; - комплектувати книжковий фонд із врахуванням специфіки школи та її статусу; - враховувати запити користувачів – вчителів, вихователів, психолога, працівників школи, учнів, особливо допомагати обдарованим дітям у підготовці їх до участі у предметних олімпіадах та роботі у МАН; - сприяти роботі гуртків та факультативів; - надавати допомогу структурі учнівського самоврядування; - допомагати учням та вчителям готуватись до тематичних екскурсій; - активно співпрацювати з педагогами та психологом у підготовці матеріалів до міжшкільних предметно-методичних семінарів; На допомогу освітянинові, No 9, 2023 До нового 2023/2024 н.р. - надавати допомогу організаторам та учасникам предметних тижнів, тижнів виховної роботи та методичних тижнів; - вести роботу з підручниками; - ретельно стежити за збереженням фондів бібліотеки; - разом з учнівським самоврядуванням проводити щорічну акцію «Подаруй книжку бібліотеці»; - створювати комфортне бібліотечне середовище. Поряд з тим не менш важливими залишаються інформаційна та виховна функції, як запорука виховання гармонійної, моральної, досконалої особистості, свідомої свого громадянського обов’язку, відкритої до інтелектуального та творчого розвитку.


2022-2023 навчальний рік

План роботи бібліотеки

Як же кожному з нас хочеться опинитися у реальності, де немає війни, де добро обов’язково перемагає зло, де розум, гідність та щедрість вищі за хитрість, жадобу та грубу силу. Насправді більшість з нас вже подорожували цим світом, який існує на сторінках добрих та повчальних книжок, що живуть у бібліотеці. Та чи є сьогодні, у воєнному дитинстві, місце для читання? Ми розуміємо, що діти від постійного відчуття тривоги і невідомості виснажені емоційно, тому читання книг є найкращим психологічним переключенням. Читання покращить емоційний стані і буде відволікати від негативу,що впливає на здоров’я дітей..

Оскільки навчання в ліцеї відбувається дистанційно, то відвідування бібліотеки також може бути дистанційно.

Для цього існує багато онлайн книг, у яких знайдете багато цікавого для дітей молодшого і старшого шкільного віку.

1. https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=6402

2. www.barabooka.com.ua/natsional-na-biblioteka-ukrayini-dlya-ditej/

3. https://elib.nlu.org.ua/uchasnyky.html?id=6

4. https://ukrclassic.com.ua/

5. http://chytanka.com.ua/

Пухнаста тероборона захищає Україну

Анастасія Музиченко

Що може перемогти байдужість?

Орися Грудка

«Діти повітряних тривог»: Лариса Денисенко

Чим корисне читання під час війни?

1. Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну.

2. Читання стимулює пізнання. Деякі книжки — з історії, філософії, культури та політики — допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз.

3. Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

4. Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці.

5. Читання прокачує. Книжки — чи не найпростіший спосіб навчитися нового навіть у бомбосховищі. А після війни отримані знання обов’язково знадобляться.


ПЛАН РОБОТИ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

У своїй діяльності бібліотекар керується Законом України «Про освіту» (5 вересня 2017 року № 2145-VIII), Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (27 січня 1995 року № 32/95-ВР), Положенням про мережу освітянських бібліотек МОН України та АПН України (Наказ МОН України та АПН України 30.05.2003 № 334/31), Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу (Наказ МОН №139 від 14.05.1999 року), Кодексом етики Української бібліотечної асоціації, іншими законодавствами та підзаконними нормативно- правовими актами.

У Законі «Про освіту» зазначено, що бібліотека є структурним підрозділом закладу загальної середньої освіти, який здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення освітнього процесу як в урочний, так і в позаурочний час, виконуючи освітню, соціальну, інтелектуальну, інформаційну, самоосвітню, виховну, культурологічну функції.

Діяльність бібліотеки нашого ЗЗСО будується з урахуванням фінансових можливостей, особливостей шкільної програми, навчальних методик, що існують, і здійснюється в рамках державної правової та фінансової систем.

Не дивлячись на різноманіття розходжень в умовах роботи шкільних бібліотек, існує набір необхідних знань, якими повинен володіти кожний бібліотекар, щоб ефективно розвивати бібліотечні служби – це знання інформаційних ресурсів, бібліотечної справи, інформаційної політики й методики інформаційної освіти.

Директор закладу освіти здійснює загальне керівництво, контроль за діяльністю бібліотеки, прийом на роботу бібліотечних працівників, також створює необхідні умови для здійснення якісної та ефективної роботи.

За організацію роботи бібліотеки, бібліотечних процесів несе відповідальність завідуючий бібліотекою, який є членом педагогічного колективу і входить до складу педагогічної ради закладу. Свою діяльність бібліотекар організовує спільно з педагогічним колективом, відповідно до планів роботи і регламентуючої документації, що затверджується директором закладу.

У бібліотеці ЗЗСО в наявності відповідні документи (наказ МОН України та АПН України від 16.07.09 р. №662/53 «Про проведення паспортизації бібліотек закладів загальної середньої освіти державної та комунальної форм власності»), а саме:

· План роботи шкільної бібліотеки

· Книга сумарного обліку бібліотечного фонду (термін зберігання- постійно).

· Інвентарна книга (термін зберігання – постійно)

· Щоденник роботи шкільної бібліотеки

· План бібліотечних уроків

· Посадова інструкція

· Правила користування бібліотекою

· Паспорт бібліотеки

· Формуляр читача (термін навчання школяра)

· Зошит (журнал) обліку літератури, прийнятої від користувачів взамін втраченої

· Зошит (журнал) обліку літератури, подарованої шкільній бібліотеці

· Акти на списання літератури (термін зберігання – не менше 10 років)

· Реєстраційна картотека журналів і газет

· Акти (журнал) видачі підручників

· Матеріали щорічних інвентаризацій

· Акти передачі підручників до інших шкіл

Заклад загальної середньої освіти забезпечує правові, організаційні, фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування бібліотеки, зокрема, належне зберігання, використання і поповнення фондів бібліотеки, гарантує їх цілісність. Приміщення, обладнання, майно бібліотеки утримується закладом освіти на безстроковому і безоплатному користуванні та оперативному управлінні.

При бібліотеці працює читацький актив з числа учнів, вчителів і батьків, який допомагає бібліотекарю у виконанні бібліотечної роботи.

Для вирішення актуальних питань діяльності бібліотеки на правах дорадчого органу створена бібліотечна рада, до складу якої входять працівник бібліотеки, представники педагогічного колективу, бібліотек регіону, громадськості, а також батьки та учні.

Щоб шкільна бібліотека зайняла гідне місце в інформаційно-освітньому просторі закладу, вона має не просто бути активним учасником життя колективу, а якісно задовольняти його інформаційні потреби, розширювати спектр послуг для читачів, враховуючи їхні потреби та вимоги часу.

Основні напрями діяльності бібліотечно-інформаційного центру:

- підтримка й забезпечення освітніх завдань, визначених державою і суспільством;

- налагодження й ефективне функціонування дієвого інформаційного каналу;

- забезпечення максимального доступу користувачів до різноманітних інформаційних ресурсів та формування вмінь їх раціонального використання;

- виховання інформаційної культури користувачів;

- розширення інформаційного середовища впровадженням у бібліотечний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та використання медіа-ресурсів;

- створення сприятливих умов для позитивної мотивації до читання, виховання культури читання;

- передбачення завдань, що стимулюватимуть активізацію переходу від освіти користувача до його активної самоосвіти;

- активізація пошуково-дослідницької діяльності, спрямованої на розвиток творчого, культурного, інтелектуального потенціалу читачів та реалізацію їх здібностей, нахилів, обдарувань.

Основні завдання бібліотеки базуються на її основних функціях: просвітницької, інформаційної, освітньої, виховної, культурологічної, суспільної.

Сьогодні в умовах реформування освіти функції бібліотеки сучасної школи розширюються, вона перетворюється на медіатеку (Закон України «Про загальну середню освіту»), простір для проведення навчальних занять, групової та індивідуальної роботи, надає більше можливостей для самопідготовки учнів. Це все зумовлює перегляд пріоритетів у роботі бібліотек, зокрема:

- створення їх гнучкої та динамічної структури, комфортного середовища;

- поділ бібліотечного простору на багатофункціональні зони: з «гучними» і

«тихими» місцями, з відкритими просторами і відокремленими зонами відпочинку;

- впровадження варіативних моделей бібліотек,

- використання інформаційно-комунікативних технологій, що забезпечить надання широкого спектру традиційних та інноваційних послуг тощо. Адже сучасний бібліотечно-інформаційний простір є соціальним,

простором співпраці, відкритим як для учасників освітньої спільноти, так і для громади, частиною якої ця спільнота є.

Орієнтовні вимоги до нового бібліотечного простору відображені у Рекомендаціях МОН «Новий освітній простір» від 23 жовтня 2017 року, розділ

Медіатека [https://mon.gov.ua/ua/tag/novij-osvitnij-prostir ], зокрема:

• сучасне оформлення та дизайн приміщення, комфортні меблі;

• комп’ютерна зона для он-лайн навчання;

• проектор та екран (можливість використовувати бібліотеку для різних форм організації навчання).

Важливо розуміти, що коли говоримо про структуру освітнього простору бібліотеки НУШ, то йдеться не про організаційну, а про функціональну структуру. Багатокомпонентна структура бібліотечно-інформаційного центру може з однаковим успіхом реалізовуватись як у бібліотеці, що має єдине приміщення та одного працівника у штаті, так і в умовах розгорнутої базової структури бібліотеки та розширеного бібліотечного персоналу.

В умовах безперервного розширення інформаційного простору і розвитку інформаційних мереж на шкільних бібліотекарів покладається функція навчання здобувачів освіти навичок роботи з інформацією.

Серед форм і методів роботи шкільної бібліотеки, спрямованих на підвищення рівня інформаційної культури учнів, ефективними є бібліотечно- бібліографічні заняття, практичні заняття з використанням традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет, використання ігрових та проектних технологій, інформаційних конкурсів тощо.

Оскільки бібліотечно-бібліографічне заняття – це масовий бібліотечний захід, який потребує ретельної попередньої підготовки, то їх кількість залежить від багатьох факторів: від кількості бібліотечних працівників, від реального навантаження на одного працівника, від співвідношення кількості занять, проведених вчителями, бібліотекарями дитячих і масових бібліотек.

Так відповідальність за формування інформаційної та бібліотечно- бібліографічної культури учнів початкової школи покладена, в основному, на вчителя початкових класів, тому бібліотекар повинен тісно співпрацювати з класоводом, знати вимоги навчальних програм, та свою діяльність спрямовувати на розширення бібліотечно-бібліографічних знань учнів.

У навчальних програмах для ЗЗСО в 1-4 класів з літературного читання основними завданнями уроків роботи з дитячою книжкою у 2-4 класах визначено розширення кола дитячого читання, формування читацької самостійності учнів, сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів.

Окреслений зміст роботи реалізується вчителем та бібліотекарем на спеціально відведених уроках, бібліотечних заняттях (проводяться 1 раз на 2 тижні).

Складніше організувати роботу з учнями основної і старшої школи. Адже в базовому навчальному плані відсутня спеціальна дисципліна, що безпосередньо формувала інформаційну культуру учнів.

Є кілька варіантів вирішення даної проблеми.

По-перше, детально опрацювавши вимоги державних освітніх стандартів та навчальних програм базової та старшої школи в частині формування інформаційних компетентностей, ми розробили орієнтовну тематику таких занять, їх кількість для кожного класу, умови проведення та вимоги до рівня сформованості інформаційних компетентностей. Час і місце проведення узгоджується з класним керівником.

По-друге, заняття можна проводити в рамках спеціального курсу, курсу за вибором, факультативу, чи гуртка за навчальною програмою, затвердженою в установленому порядку.

Для якісного інформаційного забезпечення бібліотекар повинен не тільки добре знати бібліотечний фонд, але й уміти розкривати його для читачів.

Провідним напрямком бібліографічної роботи шкільної бібліотеки, спрямованої на систематичне забезпечення бібліографічною інформацією відповідно до постійно діючих запитів є бібліографічне інформування.

Зміст інформування визначається специфікою освітнього процесу закладу, навчальними планами і програмами, головними завданнями, які стоять перед закладом загальної середньої освіти в поточному році, інтересами учнів, вчителів та батьків.

Для бібліографічного інформування використовуються індивідуальні, групові та масові форми роботи.

Пріоритетними категоріями користувачів для індивідуального інформування в шкільній бібліотеці є представники адміністрації, педагоги, голови методичних об’єднань, керівники секцій МАН, гуртків.

Групове інформування відбувається шляхом складання тематичних і галузевих списків надходжень, тематичних виставок-переглядів, тематичних оглядів літератури, Днів фахівців (День учителя-предметника.

У шкільній бібліотеці здебільшого застосовуються такі форми масового бібліографічного формування: організація виставок нових надходжень і бібліографічних оглядів, картотеки новинок, проведення Днів інформації.

Однією з форм інформаційної роботи бібліотеки є створення рекомендаційних та інформаційних списків літератури. В умовах шкільної бібліотеки готуємо інформаційні бюлетені загального характеру:

«Нові надходження до бібліотеки», де література групується за такими розділами: «Керівнику закладу освіти», «Учителям», «Учням», «Батькам».

Інформування читачів проводиться, також, за допомогою інформаційних стендів, приміром: «Бібліотека інформує», «Калейдоскоп для допитливих»,

«Тим, кому цікаво читати», «Довідкове бюро читача» тощо.

Досить оперативною формою інформування про нові надходження літератури, періодики є шорт-листи (англ. short list або shortlist) – своєрідний інформаційний листок, в якому повідомляється читацьке призначення книги, повний бібліографічний опис, розгорнута анотація: «Я - нова книга», «Квітень дітям», «Хай дитина прочитає», «Увага, Математики!», «Народні символи України» тощо.

Одним із інноваційних методів навчання учнів самостійному пошуку в каталогах і картотеках, оформлення читацьких запитів на бібліотечні видання, формулюванню запиту-пошуку в Інтернеті є День бібліографії «Вчимося працювати у бібліотеці», який проводитися у шкільній бібліотеці 1-2 рази на рік.

Виставки літератури, тематичні полиці, перегляди літератури сприяють систематичному інформуванню читачів про новинки літератури, про найбільш корисні книжки з окремих тем, допомагають читачеві в глибокому вивченні питання. До прикладу, виставки:

нових надходжень («Літературні новинки», Видавництва України пропонують», «Знайомтесь: новий підручник», «На допомогу вчителю»);

цикли книжково-ілюстративних виставок (до видатних дат),

краєзнавчі («Люби і знай свій рідний край»,

додаткової інформації з різних предметів, корисних порад («Коло ідей», «Цікаво знати», «Ейнштейни»);

тематичні полиці («Казкова хатинка», «Мандрівка у вигаданий світ»,

«Візьми книгу для відпочинку»);

перегляди літератури («Готуємось до державної підсумкової атестації», «Світ професій», «Шкідливі звички», «Веселі канікули»).

Слово «бібліотека» в кожного викликає різні асоціації: сховище книг, місце зустрічі з новими відчуттями, і все ж насамперед вона є центром популяризації книг та читання.

Для вивчення читацьких інтересів учнів використовуємо різні методи аналізу, серед яких можна виділити такі: аналіз читацьких формулярів, ведення

«Картотеки документування» (відомості про відсутню, але необхідну для закладу літературу), анкетування, відгуки дітей на улюблені книги ( аналіз читацьких щоденників), спостереження за читачами, індивідуальні бесіди, моніторинг читання.

Основним змістом роботи шкільної бібліотеки має бути інтенсивна мовна практика, робота з розвитку мовлення підростаючого покоління.

У становленні особистості, в духовному оновленні людини винятково важлива роль належить художній літературі, яка є не лише джерелом пізнання реального світу, життя суспільства й окремого героя, а також могутнім засобом виховання мовної культури.

Нажаль, у час інформаційного прогресу, діти покоління Z або digital, мають не багатий словниковий запас, вживають однотипні конструкції речень, паразитизм. У них виникають труднощі при переказуванні змісту прочитаної книги, декламуванні поетичних та прозорих творів напам’ять, логічно будувати та подавати свої думки.

Допомогає їм у мовній практиці ,звичайно, бібліотекар. Який може захопити своїх читачів українською мовою, розкрити красу рідного слова, мови народу, серед яких вони живуть.

Для цього необхідно шукати, поєднувати традиційні та інноваційні форми і методи взаємозв’язку бібліотекаря та учня. Чітко диференціювати свою роботу з різними групами учнів та окремими школярами, щоб створити оптимальні умови для розвитку самостійності і творчих можливостей.

Особливу роль бібліотекар приділяє роботі з учнями початкової школи та учням 5, 6 класів, де закладаються основи розвитку особистості і формуються навички виразного читання, культура мислення, спілкування, загальні уявлення про навколишній світ; діти вчаться висловлювати свої думки в усній і письмовій формах.

Бібліотекар на своїх заходах (як урочний, так і позаурочний час), відповідно до плану та тематичних напрямків закладу освіти, використовуючи інформаційний, документальний фонд бібліотеки ознайомлює здобувачів освіти із кращими зразками вітчизняної та світової художньої літератури. Зокрема, виховувати культуру читання, художній смак; формувати інтерес і потребу в читанні, до художнього слова; розвивати критичне мислення.

Також приділяє увагу пошуку цілеспрямованих новітніх технологій щодо популяризації художньої літератури, враховуючи вікові особливості учнів, використовувати такі форми: акція, бенефіс читача, проект, виставка- конкурс, інтелектуальна гра, презентація-захист.

Продовжує бути актуальним така форма популяризації читання як буктрейлери – короткий рекламний відеоролик, що в довільній формі розповідає про книжку. Мета якого: популяризація книги та читання серед молоді як сучасного інноваційного способу просування книги через розвиток телекомунікаційних навичок і творчих здібностей бібліотекаря.

Вебінар – засіб організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету.

Лібмоб – рекламна акція, під час якої бібліотекарі виходять на вулицю з рекламними буклетами та проспектами, роздають перехожим, запрошують до бібліотеки та проводять бліцопитування.

Флешмоб – заздалегідь спланована масова акція, в якій велика група людей з’являється в громадському місці, виконує заздалегідь обговорені дії, а потім розходиться.

У системі реформування одним із напрямків діяльності шкільної бібліотеки є виховання національної свідомості, духовного і творчого розвитку особистості (Указ Президента України №286/2019 «Про Стратегію національно- патріотичного виховання»), де в основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації.

Для реалізації Концепції національного виховання сьогодні перед шкільним бібліотекарем стоять три основні завдання:

1) дати учневі вичерпну інформацію з усіх питань, які його цікавлять, розвивати пізнавальність, прагнення довідатись і пізнати більше;

2) робота на допомогу вивченню та засвоєнню шкільної програми, виховання культури читання;

3) діяльність з організації дозвілля учнів через книгу. Формуванню національної свідомості учнів будуть сприяти:

– тематичні стенди, куточки Слави, де містяться матеріали про героїчний подвиг воїнів-земляків, випускників даних навчальних закладів присвячені героям Небесної сотні, загиблим в зоні АТО: «Герої не вмирають», «Герої у наших серцях», «Ми разом!», «Скажи «Спасибі» захиснику!», «Добро заради майбутнього», «Лист пораненому»;

– виставки архівних матеріалів, тематичні фото-, документально-книжкові експозиції, присвячені історії Попельнастівської громади;

– літературно-мистецькі вечори, тематичні читання, круглі столи пов’язані з козацтвом;

– тематичні виставки творів, документів, фотоматеріалів присвячені датам 14 жовтня – День захисника України та 6 грудня – День збройних сил України;

– зустрічі з письменниками, акторами, громадськими діячами рідного краю;

– цикли бесід, літературних годин та годин спілкування «Визволення України від фашистських загарбників», «Перемога у ВВВ»;

– бібліотечні та музейні виставки, експозиції, фотовітрини «Героїчні сторінки історії українського народу».

Нове становище бібліотек в інформаційному середовищі примушує їх активізувати свої зусилля для того, щоб довести свою значимість, постійно підвищувати свій престиж. Престиж та імідж бібліотеки, в першу чергу залежить від рівня та комфортності бібліотечно-інформаційного обслуговування.

Основними компонентами для формування іміджу бібліотеки є:

- професійна етика бібліотечних працівників;

- реклама послуг бібліотеки;

- веб-сайт бібліотеки;

- зв’язки з громадськістю;

- оформлення приміщення бібліотеки.

В сучасних умовах розвитку шкільна бібліотека здійснює модернізацію інформаційних послуг засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Створення веб-ресурсу бібліотек в освітній галузі сприяє реформуванню бібліотечної справи в цілому, і як наслідок, маємо чітке твердження, що шкільні бібліотеки – це не тільки сховища паперових документів, а й власники змішаних – традиційних і нових електронних ресурсів.

Веб (Web (інтернет) ресурс – це сукупність інтегрованих програмно-апаратних і технологічних засобів, а також інформації, призначеної для опублікування в мережі Інтернет у певній текстовій, графічній або звуковій формі. Веб-ресурс будується на певних інтернет-технологіях, призначений для публікації медіа інформацій, має певну структуру та доступний користувачам за конкретною інтернет-адресою.

На сьогодні у мережі Інтернет існують різноманітні електронні бібліотечні ресурси. Такі ресурси сприяють забезпеченню як інформаційного попиту читачів, так і обміну досвідом та підвищенню кваліфікації бібліотечних працівників.

Активним учасником інноваційних процесів є наш бібліотекар.

Також, на створення позитивного іміджу бібліотеки впливає її оформлення – оголошення, вивіски, роздільники у фонді тощо. Сюди відносяться і виставки, які здатні привернути увагу користувачів до колекцій і матеріалів та активізувати використання бібліотечного фонду.

Одним із головних завдань шкільної бібліотеки є формування основного бібліотечного фонду. Важливою складовою збереження бібліотечного фонду є його облік — комплекс операцій, що забезпечують одержання точних відомостей про обсяг, склад і рух бібліотечного фонду, сприяють його оптимальному формуванню і використанню. Облік є основою для державної статистичної звітності та планування.

Базовим документом, який визначає порядок формування, обліку та використання бібліотечних фондів шкільних підручників є «Інструкція про порядок комплектування та облік підручників і навчальних посібників у бібліотечних фондах загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 02 грудня 2013 р. № 1686); Наказ МОН від 22.08.2017 № 1228, «Про внесення змін до Інструкції пропорядок комплектування та облік підручників і навчальних посібників убібліотечних фондах загальноосвітніх, професійно-технічних навчальнихзакладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації».

Відповідно до Інструкції безпосередню роботу з комплектування та обліку підручників і навчальних посібників здійснює особа, на яку, згідно з функціональними обов’язками, покладено відповідальність за роботу з підручниками та навчальними посібниками.

Стан книжкового фонду є важливим показником рівня виховної роботи в закладі, першою візитною карткою закладу.

Сьогодні потрібна систематична робота як бібліотекаря, так і директора, класних керівників, учителів щодо збереження й розширення книжкового фонду, формування його ядра. Треба перекреслити стереотипні підходи до комплектування фонду: шукати шляхи розширення книжкового фонду, у тому числі шляхом проведення акцій «Подаруй книгу», «Підтримай бібліотеку»,

«Родина – бібліотеці», «Живи, книго!» тощо.

Питання збереження книжок, книжкових фондів шкільної бібліотеки в останні роки все більше турбує не тільки бібліотечних працівників, керівників, учителів, а й усю широку громадськість. Проте фонди бідніють не тільки тоді, коли не надходить нова література, а й тоді, коли книжка втрачена, коли вона пошматована, вирвані сторінки, ілюстрації. Продовжити життя книги насамперед – запобігти її швидкому старінню. Тільки ефективна продумана система роботи з дітьми сприятиме вихованню в них читацьких навичок та навичок умілого користування книжкою (бесіди: «Як створюється підручник, книжка», «Звідки книга прийшла», «Моя книга – моє обличчя»; виставки:

«Книга – друге життя», «Продовжити життя книги може кожен»; акції:

«Тиждень дитячої та юнацької книги», «Тиждень знань», «День бібліографії»). Шкільна бібліотека, як структурний підрозділ закладу загальної середньої освіти, займає гідне місце в інформаційно-освітньому просторі Олександрівського ЗЗСО, вона є не просто активним учасником життя шкільного колективу, а враховуючи потреби і запити користувачів надає новітню інформацію, забезпечує вільний доступ до світових інформаційних джерел, формує знання у сфері інформаційної культури, стимулює інтерес до читання, сприяє всебічному розвитку

підростаючого покоління.

Якщо ще декілька років тому шкільний бібліотекар застосовував персональний комп’ютер як друкарську машинку, то сьогодні вже йдеться про автоматизацію бібліотечних процесів, використання технологій Web 2.0, перетворення бібліотек на медіацентри.

Для активізації участі бібліотекарів в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти необхідно постійно удосконалювати свою професійну майстерність, оволодіювачи новітніми досягненнями педагогічної та психологічної науки; бути в курсі новинок в галузі літератури і мистецтва; засвоювати найрезультативніші прийоми і методи діяльності; вивчати і творчо використовувати передовий досвід бібліотечної роботи. В цих умовах важливе значення має організація методичного забезпечення розвитку ключових компетентностей шкільного бібліотекаря.

Єдиного визначення ключових компетентностей шкільного бібліотекаря не існує. Останнє можна пояснити тим, що вони, в першу чергу, залежать від потреб та вимог часу, в якому живе і працює фахівець, а також від специфіки професійної діяльності, творчих здібностей окремого спеціаліста.

Для визначення ключових компетентностей шкільного бібліотекаря, першочерговим є визначення основних показників майстерності, зокрема це: фахова підготовка працівника, загальна та професійна культура, психологічно- особисті якості, знання та володіння інформаційно-комунікативними технологіями, самоосвітня діяльність, творчість та креативність мислення.

Основними завданнями щодо підвищення професійного рівня та фахової компетентності бібліотекаря є:

вивчення основних напрямів та функцій шкільної бібліотеки в умовах сьогодення;

ознайомлення з досвідом бібліотек міста, які почали активно запроваджувати інноваційні бібліотечні технології;

дослідження професійних можливостей, ускладнень і побажань шкільних бібліотекарів.

Прогнозований результат – підвищення професійної компетентності бібліотекаря у питаннях запровадження інноваційних форм і методів роботи бібліотеки.

Зосереджуючи зусилля на забезпечення умов для якісної освітньо- пізнавальної діяльності здобувачів освіти і результативної праці педагогів, бібліотека шукає нові, більш ефективні засоби виконання своїх завдань.

Саме тому пріоритетними напрямами діяльності визначено такі:

формування та підтримка в активному стані фонду інформаційних ресурсів, спрямованих на реалізацію державних освітніх стандартів, основних аспектів освітнього процесу закладу освіти;

упровадження нових форм довідково-бібліографічного й інформаційного обслуговування користувачів задля повноцінного забезпечення інформаційних потреб суб’єктів освітнього процесу та надання їм вільного доступу до вітчизняного й світового інформаційного простору з використанням комп’ютерної техніки та ресурсів мережі Інтернет;

партнерська співпраця з педагогічним колективом у виробленні системного підходу до роботи з інформацією, формування медіа- та інформаційної грамотності школярів;

сприяння всіма засобами бібліотечної роботи вдосконаленню освітньої діяльності педагогічного колективу, інформаційно-бібліотечний супровід навчальних занять, позанавчальних і виховних заходів із застосуванням різних носіїв інформації та сучасних інформаційних технологій;

моніторинг інформаційних потреб користувачів, вивчення рівня їх задоволення, створення власних продуктів;

надання інформаційно-методичної та консультативної допомоги користувачам у пошуку друкованої та електронної інформації, формування навичок її ефективного використання; створення позитивного іміджу бібліотеки через пошук сучасних, найбільш привабливих для читача форм популяризації книжки, реклами бібліотеки та її послуг.


.

У рамках проведення тижня безпеки дорожнього руху та з метою донесення до відвідувачів необхідності дотримання правил безпечної поведінки на дорозі,в шкільній бібліотеці було проведено захід. Молодші читачі взяли участь у конкурсі малюнків «Безпека на дорозі». Також були залучені до перегляду презентації «Знай і виконуй правила дорожнього руху».





В нашій бібліотеці можна


· взяти цікаву книгу;
· отримати будь-який документ з фонду бібліотеки для користування у читальному залі;
· користуватися електронними ресурсами;
· скористатися тематичними папками, що постійно оновлюються новою інформацією;
· взяти участь у проведенні свят, конкурсів, вікторин, виставок книг;
· знайти в мережі Інтернет потрібну для навчання інформацію та інше.

/Files/images/1830178qyjed01h98.gif

Леся Українка//150 років від Дня народження//Цікаві факти про письменницю

Звіт проведення Всеукраїнськогомісячника шкільних бібліотек

З 01 по 31 жовтня 2020 року проводився Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом «Шкільна бібліотека та екологічна просвіта учнів».
Головна мета Всеукраїнського місячника – привернення уваги до екологічних проблем і активізація роботи бібліотеки з екологічної просвіти підростаючого покоління спільно з учасниками освітнього процесу. План проведення заходів був розміщений на сайті закладу.
У рамках місячника у бібліотеці була оформлена книжкова виставка «Природа – колиска людства» та проведено анкетування учнів 6-9 класів «Довкілля і я». Екологічне анкетування показало, що учні знають, що вивчає наука екологія. Їм відомо про проблеми з довкіллям у всьому світі, а самі вони намагаються допомогти, саджаючи нові дерева, квіти і найголовніше - проявляють бережливе та поважне ставлення до природи. Першокласникам була проведена екскурсія до бібліотеки «У світі книги чарівної». У затишній обстановці дітлахи переглянули цікаві книги про природу. А потім ще й поставили коротеньку виставу «Ходить гарбуз по городу».
Читайлики із захопленням створювали колаж «Бережіть свою планету» . У ході наполегливої і творчої роботи школярі усвідомили, що потрібно докорінно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів. Адже природа дарує стільки енергії і позитивних емоцій, що люди просто зобов’язані жити з нею в гармонії. ( Пазинич Д., Коваль К., Тотом А., Куторкін О.)
Неймовірні краєвиди, веселкові кольори дерев та кущів, які одягнулися в осінь та причаїлися. Що може бути краще?! Це надихає! Надихає на творчість, на читання віршів про природу. У затишному саду школи пройшли голосні читання віршів відомих українських письменників «Природа – муза видатних поетів». Вразили аматори при читанні своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю.
( 4клас - Маринко Д., Ішуніна М., 5 клас- Коваль К.,6 клас – Блонська В., Олексюк С., Федор В.)
А любителі книги побували на бібліотечному уїк-енді «З книгою на природі». На якому школярі презентували свої улюблені книги природничої тематики.(Тесленко К., Маринко Е., Ніколенко А.,Олексюк С., Федор В., Блонська В.)
Протягом місяця пройшло багато цікавих заходів: конкурс малюнків «Земля радіє від краси», прес-шоу «Екологія і ми», конкурс-подорож «Казка вчить, як з природою дружить», школярі складали онлайн-пазли «Екологічні гасла» та ін.
Діти переконалися, що вони - частинка природи, частинка Всесвіту. І хто, як не вони, мають берегти наше прекрасне довкілля. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом.

План
проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек«Шкільна бібліотека та екологічна просвіта учнів»

Цікаві новини про книги за цим посиланням https://liskovaaa.blogspot.com/p/blog-page_88.html


ЗВІТ МІСЯЧНИКА ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК

wym-1572342530836

/Files/images/bbloteka/IMG_20191017_103251.jpg

/Files/images/bbloteka/IMG_20191018_131144.jpg

/Files/images/bbloteka/IMG-913dc238729da75c3dfab79907611635-V.jpg

/Files/images/bbloteka/IMG_20191022_130036.jpg

ПЛАН РОБОТИ БІБЛІОТЕКИ

НА 2019-2020 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

wym-1572342041256

/Files/images/muzey/depositphotos_26420479-stock-photo-kids-in-a-library.jpg

ПЛАН

проведення Всеукраїнського місячника

шкільних бібліотек – 2019

«Бібліотека Нової української школи – простір

для освітніх можливостей кожного учня»

з/п

Дата

Назва заходу

Місце проведення

Відповідальний

Відмітка

про

виконання

1

2

3

4

5

6

1

жовтень

Дублер-шоу «Бібліотекар на час»

Бібліотека

Сергієнко Л.А.

2

жовтень

Виставка- конкурс «Закладка – подарунок книзі»

Бібліотека

Класні керівники

3

жовтень

«Незвичайні бібліотеки світу» інформаційно-пізнавальна година

Бібліотека

Сергієнко Л.А.

4

жовтень

Бібліоскринька «Залиш своє побажання для бібліотеки»

Читальна зала

Сергієнко Л.А.

5

20.10-30.10.

Посвята другокласників у читачі

Бібліотеки

Сергієнко Л.А.

Кл.керівник

2 класу

6

07-11.10.

2019

День бібліотворчості: «Читаємо, малюємо, граємо»

Читальна

зала

Сергієнко Л.А.

7

15.10.19

Випуск буклету «Десять аргументів на користь читання»

Бібліотека

Сергієнко Л.А.

8

15-25.10

2019

Тематична виставка

«Улюблені книги наших читачів»

Бібліотека

Сергієнко Л.А.

9

17.10.

2019

Зустріч з першокласниками.

«Таємний скарб бібліотеки»

Бібліотека

Сергієнко Л.А.

Паук Т.П.

10

31.10

2019

Підведення підсумків місячника.

Бібліотека

Сергієнко Л.А.

Як підтримувати інтерес дитини до навчання

Порада № 1. Захопіться навчанням самі

Інтерес до нових знань, як і багато іншого, дитина переймає в батьків. Якщо ви любите дізнаватися щось нове, знаходити рішення різних завдань, розвивати нові навички – ваші діти теж полюблять це. Інтерес до нових знань заразливий. Показуйте своє захоплення новими відкриттями. Розповідайте про випадки, коли вам вдалося вирішити якусь важку задачу. Дозвольте дітям спостерігати за вашими зусиллями, коли ви створюєте або робите щось, і радістю від досягнення мети.

Порада № 2. Дослідіть разом з дітьми

Діти допитливі від природи. Розвивайте в них цю цікавість, показуючи приклад. Висловлюйте своє здивування щодо того, як у природі все влаштовано. Серйозно ставтеся до запитань, які ставлять діти: шукайте інформацію в книгах або в Інтернеті. Дивіться разом з дітьми науково-популярні передачі по телевізору, обговорюйте побачене. Проводьте вдома експерименти. В Інтернеті можна знайти багато прикладів цікавих експериментів – як відбувається виверження вулкана, як за допомогою харчових продуктів можна спостерігати за хімічними процесами тощо. Присвятіть цьому кілька годин у вихідні, і дитині завжди буде цікаво дізнаватися щось нове.

Порада № 3. Читайте разом з дитиною

Успішність дитини в школі багато в чому залежить від інтересу до навчання та навичок читання. Читайте дітям уголос. Читайте окремі сторінки разом або по черзі. Знайдіть книгу з цікавим сюжетом, яка спонукатиме вас читати розділ за розділом. Запишіть дітей до бібліотеки, кожного тижня беріть там нові книги. Коли діти зможуть читати самостійно, це стане для них можливістю дізнаватися щось нове та чудовою розвагою. Дітям, які вміють і люблять читати, легше дається навчання в молодших класах, де більшість завдань пов'язано з читанням.

Порада № 4. Тренуйте навички письма

Навички письма не менш важливі для успішності дитини, ніж читання. Батьки завжди звертають увагу на момент, коли їх дитина навчилася писати своє ім'я. Але не зупиняйтеся на цьому. Розвивайте навички письма з раннього віку так само, як і навички читання. Наприклад, коли дитина ще маленька, попросіть її розповісти, що намальовано на її малюнку, щоб ви могли зробити підпис. Попросіть її продиктувати вам, що приємне відбулося з нею за день, і запишіть це у щоденник. Коли дитина вчиться писати букви, запропонуйте їй самій заповнювати цей щоденник. Так ви аналізуєте події, що відбулися за день, і надаєте їм цінність, записуючи їх. Крім того, ці щоденники в майбутньому можуть стати цінним спогадом про дитинство.

Порада № 5. Цікавтеся, що дитина вивчає в школі

Діти в усьому беруть з нас приклад. Якщо ми виявляємо щиру цікавість до того, що дитина вчить у школі, інтерес з'явиться і в неї. Приділяйте небагато часу тому, щоб поговорити з нею про уроки. Цікавтеся, але не критикуйте. Обговоріть разом домашнє завдання. Поцікавтеся, як дитина збирається його виконувати. Ставте запитання, які вимагають розгорнутої відповіді. Не робіть завдання за неї – просто цікавтеся й підтримуйте.

Порада № 6. Організуйте дитині місце для навчанняНеважливо, де дитина вчить уроки – на кухні чи у себе в кімнаті. Важливо, щоб у неї було достатньо місця й часу, щоб зробити завдання, і щоб під рукою було все необхідне для цього. Якщо ви виділяєте дитині місце й визначаєте час для виконання домашніх завдань, вона починає сприймати навчання серйозно. Коли вона вчить уроки, телевізор і мобільний телефон повинні бути вимкнені. Час від часу контролюйте процес: підтримуйте малюка, хваліть його за виконану роботу. Зацікавленість і підтримка батьків важлива для нього більше, ніж слова.

Україна – держава соборна, одна на всіх, як оберіг










Тобі, Україно, мій ніжний народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно,
Моя Батьківщино!
22 січня 1919 року увійшло до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Собор душі є у кожного із нас, а одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію.
Виховання патріотизму молоді – одна з найактуальніших тем сьогодення, бо кожен розуміє, що тільки в єдності та згуртованості український народ зможе подолати всі негаразди та труднощі.
З метою формування національної свідомості школярів, виховання у них почуття патріотизму та з нагоди відзначення Дня Соборності України в бібліотеці закладу організовано літературно-ілюстративну виставку : «Україна – держава соборна, одна на всіх, як оберіг»

/Files/images/IMG_20190122_085120.jpg

Список літератури для ЗНО з української мови та літератури

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку», Історична пісня «Чи не той то Хміль», Маруся Чурай «Віють вітри», Маруся Чурай «За світ встали козаченьки», «Дума про Марусю Богуславку», Балада «Ой летіла стріла»

ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги), «Слово про похід Ігорів», Григорій Сковорода «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень», афоризми

ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІІІ - ПОЧ. ХХ СТ.

Іван Котляревський «Енеїда», «Наталка Полтавка» Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся» Тарас Шевченко «Катерина», «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля), «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт» Пантелеймон Куліш «Чорна рада» Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я», Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля», Іван Франко «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей»

ЛІТЕРАТУРА XX ст.

Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків», «Intermezzo» Ольга Кобилянська «Земля» Леся Українка «Contra spem spero!», «Лісова пісня» Микола Вороний «Блакитна Панна» Олександр Олесь «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..» Павло Тичина. «О панно Інно», «Пам'яті тридцяти», «Ви знаєте, як липа шелестить…» Максим Рильський «Молюсь і вірю. Вітер грає…» Микола Зеров "Київ - традиція" Микола Хвильовий «Я (Романтика)», Юрій Яновський «Дитинство», Володимир Сосюра «Любіть Україну», Валер’ян Підмогильний «Місто», Остап Вишня «Моя автобіографія», «Сом» Микола Куліш «Мина Мазайло», Богдан-Ігор Антонич «Різдво», Олександр Довженко «Україна в огні», «Зачарована Десна», Андрій Малишко «Пісня про рушник» ,Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти - людина...», «Задивляюсь у твої зіниці...», Олесь Гончар «Залізний острів», Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном», Василь Стус «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена, явися!..», Іван Драч «Балада про соняшник», Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське альфреско», «Маруся Чурай»

ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ЕМІГРАНТІВ:

Іван Багряний «Тигролови», Євген Маланюк «Стилет чи стилос?»

СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС:

Загальний огляд, основні тенденції. Постмодернізм як літературне явище.

Зимонька, зима

З метою розкриття ознаків зими; навчання учнів бачити і відчувати красу природи; заохочення дітей до творчості, складання загадок, казок, написання віршів; розвитку позитивно-емоційного ставлення до пізнання навколишнього; виховування почуття прекрасного бібліотекарем школи була проведена поетична година «Зимонька, зима». Школярі розповідали про зимові місяці, відгадували загадки, декламували твори українських поетів, а також власні вірші про зиму, грали в ігри та співали пісні, переглянули презентацію «Зимонька чарівниця». Кращі виконавці поетичних творів були нагороджені Грамотами та Дипломами.

Шкільна бібліотека - центр творчого розвитку дитини

2018-11-01

З метою популяризації книжки, зокрема актуалізувати і розширити знання учнів про творчість видатного українського педагога і письменника

В.О. Сухомлинського, рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек , який проходив під девізом «Шкільна бібліотека - центр творчого розвитку дитини», в шкільній бібліотеці (бібліотекар Сергієнко Л.А.) протягом жовтня проведено ряд заходів.

Була організована постійно діюча виставка «Його вічний слід на землі». Вчителі закладу мали змогу познайомитися з педагогічною спадщиною великого педагога, а діти із задоволенням почитати оповідання і казки В.Сухомлинського.

В третьокласників відбулася подорож до світу маленьких казок В.Сухомлинського «Людина починається з добра» (бібліотекар Сергієнко Л.А.).Учні 7 класу Соколенко С. та Кальга О. підготували цікаву розповідь про життєвий і творчий шлях великого педагога.

Школярі відгадували загадки, у яких відгадками були головні герої творів великого казкаря. Переглянули відео з казками «Як здивувався Мурко», «Зайчик і горобчик». В кінці подорожі школярі читали вірші про великого педагога та ілюстрували його твори.

Учні переконалися, що людина починається з добра. Добро – найголовніша риса характеру кожної людини. Твори В. Сухомлинського вчать бути щирими, добрими, справедливими ввічливими, також любити і шанувати батьків, свій край.

В рамках місячника пройшов конкурс дитячих ілюстрацій до творів митця «Малюю улюблену казку». Активну участь прийняли учні початкової ланки. (Пазинич Д. , Радіца С. – 3 клас, Олексюк С., Главан О., Федор В. – 4 клас, Сердешний В. – 2 клас)

У читальну залу на «Територію творчості»( релаксійна зона створена бібліотекаром) завітали читачі, щоб познайомила з книжковою виставкою «Власні ручки роблять гарні штучки» і попробувати свої вміння при виготовленні різних виробів. Чудові роботи продемонстрували:

Компальський Д., Олексюк Є. (2 клас), Білозор М., Безрукава А. , Романів Г.

(3 клас), Главан О., Олексюк С. (4 клас), Тимошенко А. ( 6 клас), Кальга О., Соколенко С. ( 7 клас).

Конкурс «Юних казкарів», що пройшов в бібліотеці виявив ряд талановитих учнів закладу. Вони презентували свої доробки з великим натхненням і артистизмом. ( Маринко Д., Ішуніна С. – 2 клас, Безрекава А., Коваль К. – 3 клас, Главан О., Бершавський В., Олексюк С. - 4 клас, Соколенко С. (7 клас).

Під девізом «Книгу завжди поважаєм, бо ми змалечку читаєм» в закладі відбувся флешмоб «Читаємо Сухомлинського». Школярі закладу читали свої улюблені твори великого педагога. Казки В.О.Сухомлинського поетичні, щирі, дотепні, з глибоким підтекстом, вони пойняті любов′ю до дитини, до рідного краю, ненав′язливо, часом обережним натяком вчать доброзичливості, поваги до старших, розумних та гарних вчинків.

Учні 2-4 класів переглянули буктрейлер «Бути людиною», створений бібліотекарем Сергієнко Л.А. за книгою В.Сухомлинського

Саме творчість є найважливішою складовою успішної, всебічно розвиненої особистості, тому головною метою діяльності бібліотеки освітнього закладу є створення умов для розвитку такої людини, її духовного зростання та творчої самореалізації засобами книги.

Бібліотека – це світ відкриттів, світ творчості, де формується читач-творець. Використовуючи різноманітні форми роботи, бібліотекар робить все, що від нього залежить, для того, щоб усі читачі – учні, вчителі, адміністрація закладу, батьки були переконані в тому, що бібліотека є орієнтиром у світі знань.

Подорож до країни Радості й Добра

« Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить,
В її очах любов і ласка сяє.
Така людина сонечком горить.
Шукаймо в людях доброт
І менше стане гіркоти»
Такими словами розпочалася подорож третьокласників до країни Радості й Добра, що відбулася в бібліотеці. Учні з задоволенням подивилися відео про життєвий і творчий шлях великого педагога, який писав про дітей і для дітей. Школярі відгадували твори великого письменника , ставили сценки за творами В. Сухомлинського, читали казки та оповідання. Грали в ігри.
Мандруючи Країною Радості і Добра, учні дізналися, що в ній є місто Читайликів , море Загадок, станція «Ігрова» та острів Театральний.А ще впевнилися, що краще жити в тій країні, де панують мир, радість, добро і злагода.Так, адже за словами Сухомлинського «людина починається з добра». І всі твори Василя Олександровича проникнуті добром. Вони навчають мистецтву бути людиною - доброю, чесною, щирою, справедливою.
Читайте книги В.О Сухомлинського! Вони навчать вас бачити і розуміти прекрасне, адже від розуміння краси, що нас оточує, починається все найкраще, що є в людині. А людина починається з добра.

Кiлькiсть переглядiв: 1236

Коментарi